Відповідно до плану роботи КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників»на базі Ужгородського ліцею 4 відбувся методичний захід для вчителів початкової школи у форматі засідання Інтерактивної школи сучасного педагога. Консультант центру Ольга Юрик зібрала освітян, щоб створити простір взаємного збагачення, де кожен учитель зміг відчути себе не слухачем, а активним творцем упевнених освітніх змін.
Зустріч розпочалася з переосмислення ролі компетентностей у Новій українській школі. Учителі мали можливість поглянути на компетентність не як на «набір вимог», а як на живу здатність дитини діяти, мислити, взаємодіяти, приймати рішення. Презентовані десять ключових компетентностей НУШ були подані через практичні приклади, що зробило обговорення не теоретичним, а життєвим та застосовним до щоденної роботи вчителя.
У творчому педагогічному діалозі учасники зупинилися на п’яти чинниках успішного впровадження компетентнісного навчання. Кожен чинник — від педагогіки партнерства до індивідуальної освітньої траєкторії — був переосмислений через питання: «Що саме у моєму класі працює найкраще, а де ще потрібно підсилити увагу?». Учителі ділилися конкретними історіями, прикладами і міркуваннями, що створило атмосферу спільного професійного пошуку.

Одним із центральних акцентів зустрічі стала презентація технологій компетентнісного навчання НУШ: ігрових, проєктних, STEM/STEAM, інтерактивних, а також технології розвитку критичного мислення. Учасники побачили, як ці підходи можуть гармонійно поєднуватися, збагачуючи уроки дослідженнями, творчістю, командною роботою та розвитком. Презентація перетворилася на своєрідну карту освітніх можливостей, де кожна технологія — це не теорія, а точка зростання для реального уроку.
Практична частина заходу мала назву «Зоряний час компетентностей НУШ». Цей блок став справжнім майданчиком для творчості, спільної думки та професійної імпровізації. Учасники отримали завдання створити фрагмент уроку, на якому формується одна із ключових компетентностей, але — обов’язково — через конкретний метод, прийом чи технологію.
Педагоги обєдналися у групи і працювали у режимі фасилітованої взаємодії: обговорювали ідеї, шукали нестандартні рішення, поєднували ігрові та цифрові прийоми, створювали власні міні-проєкти. Учасники конструювали творчі «освітні кухні»: одні педагоги моделювали STEM-фрагмент уроку про воду, інші будували проєктну діяльність навколо теми екологічної грамотності, треті експериментували з техніками критичного мислення — від кластерів до кубування. У процесі співпраці народжувалися цілісні й дуже цікаві педагогічні продукти:
• ігрові сюжетні уроки, що стимулюють мотивацію та комунікацію;
• проєктні міні-моделі, де результатом ставав реальний освітній продукт;
• інтерактивні завдання, які формували критичне та творче мислення;
• інтегровані STEM-фрагменти, що поєднували дослідження, математику, спостереження й мистецтво.
Особливого забарвлення педагогічний діалог набув завдяки рефлексії. Учителі ділилися тим, що відкрили для себе: від «я по-іншому поглянула на компетентність» до «тепер знаю, як зробити урок живішим і змістовнішим». Кожна група представила свій результат, збагачуючи спільний «банк методичних ідей», що може бути універсальним для будь-якого класу чи теми уроку.