25 лютого 2026 року на базі Навчально-виховного комплексу «Гармонія» відбулося очне засідання професійної спільноти музичних керівників закладів дошкільної освіти. Тема зустрічі «Методи розвитку музичного мислення та емоційної чутливості вихованців в умовах НВК» розкривала присутнім актуальні питання формування емоційного інтелекту дошкільнят засобами музичного мистецтва. З вітальним словом до учасників звернулася директор закладу Марина Карпинець, вона коротко наголосила на особливостях роботи дошкільного відділення НВК і побажала учасникам активної професійної взаємодії. Консультант КУ ЦПРПП Ужгородської міської ради Ольга Юрик звернулася до педагогів з мотиваційним виступом, де наголосила на цінності живого професійного спілкування.
Досвід роботи представила колегам музичний керівник НВК «Гармонія» Шеньо С.В. Вона наголосила, що музика – це простір переживання і мислення .
У центрі уваги – музика як засіб формування емоційної культури дитини, її уяви, пам’яті, здатності співпереживати й мислити образами. Теоретичні акценти були чітко співвіднесені з вимогами Базового компонента дошкільної освіти та освітньої лінії «Дитина у світі культури», однак подані не у форматі декларацій, а через живі приклади з практики.
Учасники побачили відеофрагменти занять із дітьми різних вікових груп. Це дозволило простежити наступність у розвитку музичного мислення: від емоційно-чуттєвого сприйняття й наслідування у молодших дошкільників до усвідомленого аналізу характеру музики та творчої інтерпретації у старших.
Особливий інтерес викликала робота з музичними образами. Під час слухання твору Едварда Гріга «Ранок» діти середнього дошкільного віку не просто визначали настрій музики, а підбирали «фарби» до звучання, міркували, що саме «малює» композитор. А в процесі слухання п’єси О. Гречанінова «Котик одужав» обговорювали, як зміна темпу й динаміки передає радісний стан героя. Так теорія музичного аналізу природно переходила у діалог із дитиною.
Практична частина стала логічним продовженням теоретичних положень і відбулася під гаслом: від слова — до ритму, від руху — до оркестру. Учасники засідання не залишалися спостерігачами – вони співали, рухалися, виконували ритмічні вправи, працювали з музичними інструментами.
Було представлено мовленнєво-ритмічні ігри за принципами педагогічної концепції Карла Орфа, діалогічні вправи зі звуконаслідуванням, ритмізацію тексту, поєднання слова, жесту й звучання шумових інструментів. Присутні відтворювали ритмічні формули оплесками, притупами, клацанням пальців, переконуючись, що тіло може стати повноцінним «інструментом» у музичному занятті.
Окрему увагу було приділено техніці body percussion. Педагоги відчули, як через плескання, постукування по стегнах чи грудях, притупування формується відчуття пульсації, координація та командна взаємодія. Така діяльність виявилася доступною, емоційною і водночас методично виваженою.
Жваву реакцію викликали фрагменти занять із молодшою групою «Хмаринка», де музично-рухливі ігри та прості танцювальні рухи поєднувалися з короткими слуханнями творів. У середній різновіковій (угорськомовній) групі «Сонечко» акцент зроблено на невербальному сприйнятті музики: через жести, міміку, рухову імпровізацію діти передавали характер мелодії, що особливо важливо в багатомовному середовищі. Старша група «Веселка» продемонструвала здатність до аналізу, інсценізації пісень, роботи в «маленькому оркестрі», де кожна дитина відчуває свою партію в загальному звучанні.
Надзвичайно емоційною стала частина, присвячена весняному циклу. Під час її проведення педагоги створювали весняний настрій у русі та пісні. Учасники разом виконували веснянки з елементами хореографії, відтворювали хороводні рухи, працювали над координацією співу й кроку. Етнотанок «Веснянка» у старшій групі поєднав народну мелодику з сучасною сценічною виразністю.
Музично-дидактична гра «Кого зустрів Колобок?» продемонструвала, як через зміну музичних тембрів і характерів можна розвивати слухову увагу й асоціативне мислення. А гра «Музичний магазин» у середній групі перетворила розпізнавання інструментів на захопливу сюжетну взаємодію.
Під час виконання пісні «Пасочка» та інших святкових композицій учасники відчули, як народний матеріал органічно входить у структуру сучасного заняття. Відеосюжети зі свят і розваг переконливо засвідчили: музична діяльність не обмежується окремим заняттям, вона пронизує все життя закладу.
У підсумковому обговоренні педагоги відзначили універсальність і адаптивність запропонованих прийомів, можливість їх використання в різних вікових групах та освітніх умовах. Було наголошено, що системна робота з розвитку музичного мислення сприяє підвищенню інтересу дітей до музики, формує емоційну відзивчивість і впевненість у творчому самовираженні.
Засідання професійної спільноти спонукало музичних керівників наживо ділитися досвідом, використовуючи музику як інструмент педагогіки, а не просто як предмет розмови. Саме в такій практичній площині формується розуміння: музика для дошкільника — це не лише навичка співу чи ритму, а спосіб мислити, відчувати і бути важливою частиною соціуму.
https://www.youtube.com/watch?v=9SXyxSEZPko
