3 грудня відбулася важлива професійна подія для освітянської психологічної спільноти нашого міста – супервізійна зустріч у форматі онлайн. Захід об’єднав практичних психологів шкіл та закладів дошкільної освіти, створивши простір для професійного зростання та взаємопідтримки.
Зустріч модерували та вели сертифіковані супервізори, психологи КУ «ЦПРПП» Анжеліка Томей та Ганна Ребрей.
У фокусі уваги був розбір реального кейсу з практики шкільного психолога. Учасники зосередилися на аналізі складної ситуації взаємодії з підлітком. Випадок виявився багатошаровим та емоційно напруженим: на типові для підліткового віку зміни характеру та «бунт» наклалися серйозні особистісні обставини обтяжені тривожним контекстом сьогодення.
Обговорення стало не просто формальним аналізом, а глибокою професійною розмовою. Історія відгукнулася всім учасникам, адже кожен психолог сьогодні так чи інакше стикається з подібними викликами у своїй роботі. Атмосфера довіри та емпатії дозволила колегам не лише «пронизатися» проблемою, а й включитися в активний пошук рішень. Це був справжній мозковий штурм: фахівці ділилися практичним досвідом, пропонували варіанти втручань, давали дієві поради. Це допомогло супервізанту подивитись на ситуацію під іншим кутом та знайти нові точки дотику з підлітком.
Особливо показовим було те, що на початку супервізантка мала відчуття, ніби зробила замало та «не впоралася». Проте підтримка колег і відображення її дій допомогли побачити, наскільки значну роботу вона вже провела. Слухачі відмітили влучність її кроків, а також підсвітлили перспективи подальшої взаємодії з учнем. Важливим бонусом стало і те, що інші учасники зустрічі забрали із собою нові ідеї та інструменти, які зможуть застосувати у своїх закладах.
Супервізія вкотре показала, що в умовах війни психологічна підтримка потрібна не лише дітям, їхнім батькам та педагогам, а й самим фахівцям. Розуміння того, що ти не сам, можливість спертися на професійну спільноту та отримати зворотний зв’язок – це неоціненний ресурс.
Зустріч засвідчила високий рівень професіоналізму й згуртованості психологічної служби міста. Учасники отримали не лише алгоритми дій щодо конкретної ситуації, а й відчуття ліктя, емоційне розвантаження та натхнення продовжувати свою важливу роботу.
Попереду нові супервізійні зустрічі, де фахівці й надалі матимуть можливість розглядати складні кейси, отримувати підтримку та збагачувати свій професійний інструментарій. Віримо, що такий професійний простір стане гарною традицією та опорою для психологів міста у їхній щоденній роботі з тими, хто потребує підтримки та допомоги долати виклики нашого часу.
