23 жовтня 2025 року консультант КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Оксана Павлючок провела вебінар для педагогів, присвячений темі нейропедагогіки.
Коли ми говоримо про навчання, зазвичай думаємо про підручники, методики, контрольні роботи. Але за всім цим стоїть головне — мозок дитини, який сприймає, аналізує, помиляється, запам’ятовує і знову шукає нові зв’язки.
Саме тому вебінар «Нейропедагогіка: як працює мозок учня під час навчання», зібрав педагогів, які прагнуть не просто навчати — а розуміти, як навчається дитина.Вебінар відкрився словами, що задали тон усьому заходу: «Ми не можемо навчити дитину, якщо не знаємо, як працює її мозок.»
Учасники поринули у світ нейропедагогіки, який об’єднує психологію, педагогіку та нейронауку.
Йшлося про те, як різні ділянки мозку відповідають за увагу, пам’ять і мотивацію, чому стрес блокує навчання, а емоції допомагають запам’ятовувати.
Під час інтерактивної частини спікерка показала, як працює нейропластичність — здатність мозку змінюватися під впливом досвіду.
Кожна нова навичка, кожне повторення — це «будівництво» нових нейронних шляхів. Саме тому короткі, але регулярні практики та щирий зворотний зв’язок мають більший ефект, ніж довгі пояснення.
«Мозок не запам’ятовує інформацію — він запам’ятовує досвід,»— зазначила доповідач, —«коли учень бачить, чує, рухається й відчуває одночасно — знання стають живими.»
Окремий блок вебінару був присвячений емоціям і мотивації. Педагоги говорили про те, що емоційна безпека — це не розкіш, а передумова навчання. Коли дитина відчуває підтримку, її мозок відкритий до пізнання; коли відчуває страх чи тиск — амігдала “вимикає” навчальний процес. Під час практичної вправи «Мозок і помилки» учасники відчули на собі, як помилка активує ті самі ділянки мозку, що відповідають за навчання. «Помилка — це не поразка, це момент росту,» — зауважила консультант.
Під час вебінару учасники отримали конкретні інструменти, засновані на принципах нейропедагогіки:
• “Багатоканальне навчання” — використання зору, слуху й руху одночасно.
• “Правило 20 хвилин” — зміна діяльності для збереження уваги.
• “Якорі пам’яті” — жести, кольори або фрази, що допомагають пригадати матеріал.
• Міні-руханки між блоками уроку — для перезавантаження мозку.

Ці прийоми педагоги одразу випробували у форматі коротких інтерактивів, відчуваючи, як зміна ритму активізує увагу.
Завершився вебінар словами, які підсумували його головну ідею: «Освічена людина — це не просто та, що багато знає. Це та, чий мозок уміє вчитися, а серце — розуміти.»
Педагоги відзначили, що цей захід допоміг не лише дізнатись про механізми мозку, а й переосмислити власну педагогічну роль.
Вчитель — не просто передавач знань, а архітектор умов, у яких мозок дитини росте.