10 жовтня відзначається Всесвітній день ментального здоров’я. Його мета — підвищити обізнаність про проблеми психічного здоров’я, зменшити стигму та сприяти доступу до якісної психологічної допомоги.

В переддень цієї події психолог Центру професійного розвитку педагогічних працівників Ганна Ребрей на тренінгу, присвяченому темі «Впливу війни на можливості вчитися», в першу чергу нагадала освітянам про важливість надання психосоціальної підтримки всім учасникам освітнього процесу. У період тривалого стресу турбота про дітей починається з турботи педагога про власний стан. Самодіагностика, стабілізація емоційного стану та усвідомлення власних потреб є передумовою ефективної підтримки учнів.

Війна щодня приносить у життя українців нові стресові виклики, які суттєво впливають на кожного. У таких умовах здатність до навчання, засвоєння нової інформації та концентрації значно знижується. Мозок фокусує ресурси на виживання, а не на розвиток, на безпеку, а не на навчання. Хронічний стрес викликає зміни, що впливають на роботу мозку, провокують втому, тривожність, зниження імунітету. Діти можуть демонструвати сплутане мислення, помилки в простих завданнях, труднощі з запам’ятовуванням і відтворенням навіть знайомого матеріалу.

Саме тому у навчальному процесі базовим є створення безпечного, передбачуваного середовища. Це досягається через чіткі правила, сталий розклад уроків,  зрозумілі критерії оцінювання. Дітям необхідно мати змогу усамітнитися, відчувати повагу до особистих меж і право на вибір — навіть у дрібницях. Після пережитих стресових ситуацій важливо постійно нагадувати дитині, що вона перебуває в безпечному просторі, де дорослі піклуються про її захист. Це дозволяє поступово відновлювати здатність до навчання, зосередженості та емоційної рівноваги. Важливо також звертати увагу батьків на повноцінне забезпечення базових потреб дітей — сну, харчування, щоденної рутини — як основи психоемоційної стабільності.

Присутні педагоги підтвердили доцільність і дієвість здійснення перед початком занять скринінгу психоемоційного стану дітей. Це дозволяє знизити рівень тривоги, стабілізуватись та переключити увагу на навчання.

Підсумком тренінгу стала думка про те, що у навчальному процесі доцільно виходити з розуміння того, що примус не є ефективним засобом впливу на пізнавальну діяльність дитини, оскільки мозок не реагує на силовий тиск. Значно результативнішим є створення умов, які сприяють поступовому відновленню та розвитку когнітивних функцій через вправляння, тренування та підтримку, а також підвищення мотивації через пояснення мети завдань та формування зв’язку між навчальним матеріалом і реальним життям.