У червні 2025 року Центр професійного розвитку педагогічних працівників Ужгородської міської ради традиційно організував серію щотижневих зустрічей психологічного відновлення та стійкості для освітян у межах ініціативи «Літній хаб відновлення та розвитку». Такі заходи стали вже доброю традицією для міської освітянської спільноти, даруючи учасникам простір для внутрішнього зцілення, підтримки і професійного зростання: тихий і безпечний — де можна видихнути, пригадати про себе, наповнитися і навчитися нового. Зустрічі, що об’єднали педагогів, були своєрідною мандрівкою до власної емоційної стійкості, внутрішньої опори та професійної витримки. Кожна зустріч розкривала нову грань взаємодії з собою та з професією. На зустрічах говорили про безпеку — не лише фізичну, а й емоційну: як розпізнавати виснаження, відстежувати сигнали перевантаження, як допомогти собі відновитися, чи стабілізуватися у випадку стресових подій, як підтримувати себе у щоденній педагогічній реальності. Учасники ділилися історіями, знаходили відгук у словах колег, відкривали значущість підтримки та емпатії — до інших і до себе.
Важливим фокусом стала емоційна саморегуляція: разом опановували техніки дихання, візуалізації, усвідомлених рухів, які заспокоюють нервову систему. Ці прості інструменти ставали для учасників не лише теорією, а й дієвою і щоденною практикою. Так учасники глибше розуміли, як реагувати у стресових ситуаціях, як можна допомогти іншим, не вигораючи самим.

Цінними були розмови про межі — про те, як не втратити себе в турботі про інших. Через вправи, обговорення та приклади зі свого життя педагоги вчилися чути себе, поважати свої потреби, дозволяти собі відновлення. Бо лише поповнивши ресурс, можливо давати іншим якісну, щиру підтримку.
Ще одним важливим усвідомленням, до якого прийшли учасники під час зустрічей, стало розуміння резильєнтності як життєвого вибору, а не просто природної здатності. Резильєнтність є внутрішнім ресурсом, що зростає через рефлексію, зв’язки, цінності, через щоденну практику, чесний погляд на себе, готовність будувати стосунки довіри та шукати сенси в складному. У спільному колі говорили про випробування сьогодення, які змінюють, та про внутрішню силу, що допомагає не зламатися, а вистояти й зберегти себе справжнього.
Велике значення червневих зустрічей полягає не лише у зниженні рівня стресу чи пошуку особистісного ресурсу, а й у розвитку психологічної компетентності освітян. У сучасних умовах української освіти, коли педагоги працюють з дітьми, які можуть мати досвід втрати, тривоги, переміщення, надзвичайно важливою стає здатність надавати якісну психосоціальну підтримку. У затишній атмосфері цих зустрічей народжувалося більше, ніж просто знання — утверджувалася довіра як особистий досвід переживання підтримки. Вдячні учасникам за відповідальне ставлення до свого ментального здоров’я та мотивацію до професійного і особистісного зростання.