13 жовтня 2022 року відбувся онлайн-тренінг «Стрес у роботі вчителя» (в рамках впровадження проєкту «Україна – столиця чудових людей»). Консультант Центру Олена Габор, яка є тренером вчителів у багатьох проєктах, поділилась своїм досвідом участі у проєкті ГО «GoGlobal».
Тренінг почався зі слів «Турбота про інших – починається з турботи про себе!», адже всім відома інструкція стюардес: «У разі розгерметизації салону кисневу маску потрібно спочатку надіти на себе, потім – на дитину». Ця інструкція вже набула статусу притчі. Допоможи собі сам, і тільки тоді станеш здатний допомогти другому. Надіти маску на дитину або сусіда ти зможеш тільки в тому випадку, якщо сам не лежиш без свідомості. Тому у ході тренінгу було розглянуто наступні питання:
1) Що таке стрес? Що відбувається з організмом людини під час стресу? Ознаки стресу у дорослих.
2) Реакція дитини на стрес під час війни: молодші школярі і підлітки. Потреби дітей та підлітків після стресових подій Що таке безпечний простір у закладі освіти та його значення.
Учасники активно брали участь в обговоренні, адже реалії сьогодення спрямовують їх задуматись над питаннями стресу, типові реакції організму на стрес, як діяти у випадку знаходження самому у стані гострого стресу, а також, які ознаки та реакції дітей на стрес та як діяти, якщо вони виявили, що хтось з учнів знаходиться у стані гострого стресу.
Стрес – це неспецифічна реакція організму людини у відповідь на сильну та несподівану дію зовнішнього подразника, яка мобілізує ресурси та запускає захисні механізми організму, активізуючи діяльність людини, спрямовану на протидію небезпечним і загрозливим впливам ззовні та адаптацію до нової реальності. Ще Ганс Сельє починаючи з 30-х років минулого століття опублікував низку праць, у яких описав так званий загальний адаптаційний синдром (general adaptation syndrome) — тристадійну реакцію на стрес.
1. Реакція тривоги. Під дією стресу запускається реакція боротьби або втечі. Відбувається активація симпатичної нервової системи, що мобілізує функціональні резерви для боротьби зі стресом.
Під час першої стадії під дією стресора можна спостерігати типові фізіологічні прояви, такі як прискорення серцебиття і дихання, пригнічення травлення, тунельне бачення, тремтіння тощо.
2. Спротив (адаптація). Якщо зі стресом не вдалося впоратись одразу, ендокринна система допомагає підтримати відповідь через гіпоталамо-гіпофізарно-адреналову вісь. Відбувається виділення кортизолу, стимулюється метаболізм глюкози, пригнічується імунна система; встановлюється рівновага. Під час цієї стадії можуть спостерігатися зниження працездатності й бажання виконувати будь-яку фізичну активність, зростання апетиту й інші неспецифічні прояви.
3. Виснаження. Ця стадія виникає у разі, якщо організм більше не може протидіяти стресу і його ресурси виснажилися. Зазвичай причиною цього є тривалий стрес або стрес, який постійно повторюється. В цій стадії зазвичай розвивається хвороба як наслідок виснаження адаптаційних резервів. Прояви подібної дезадаптації різноманітні й стосуються емоційної, когнітивної та соматичної сфер.
Щодо реакцій дитячого організму на стрес, то варто відзначити, що молодші школярі не в повній мірі розуміють суть травматичних подій, явище смерті. Вони вдаються до «магічних пояснень» причинно-наслідкових зв’язків. У спілкуванні переважають однозначні (прості) відповіді. Діти молодшого віку можуть навіть не усвідомлювати, що перебувають у стресі. Щоб розпізнати це, дорослим слід звертати увагу на різноманітні симптоми. Старшим школярам властива відсутність бачення позитивного майбутнього; вони занадто занурюються в питання «сенсу життя», знецінюючи сприятливі можливості. Це проявляється у відповідних висловлюваннях: «Для чого навчатися?», «Це все непотрібно, адже не зрозуміло, що буде далі…».
Під час тренінгу вчителі пропрацювали різноманітні вправи («Напруження в тілі», «Дерево з чоловічками», «Моє безпечне місце»), які вони можуть застосувати на уроках для розвантаження учнів, виявлення наявності стресу для подальшого коригування роботи з класом.
