Чому ж насправді навчатись так важко? Що складає основу нашого успіху в навчанні? Що є мотивом до навчання у ваших учнів? На ці та багато інших питань намагались знайти відповіді учасники вебінару «Методи та прийоми мотивації, стимулювання та активізації навчання учнів», який відбувся 6 жовтня 2022 року.  

Олена Габор, консультант Центру та спікер вебінару, зазначила, що ще великий вчений, засновник теорії педагогіки Ян Амос Коменський казав, що дидактика (теорія навчання) – це мистецтво всіх вчити всьому. Отже, кожен з нас може навчитись чому завгодно, що дозволяють нам наші здібності. 

В основі успішної діяльності (і навчання) закладений мотив та мотивація. Мотив – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається. Але мотиви – це не єдині збуджуючі фактори діяльності. Крім мотивів нами рушать також потреби, бажання, інтереси, цілі, наміри та інше. Сукупність внутрішніх факторів, що обумовлюють поведінку і діяльність людини і підтримують її на необхідному рівні, називається мотивацією.

Більшість складових мотивації особистості не є стійкими утвореннями і постійно змінюються. Найстійкішими є мотиви, які можуть проявлятись однаково у різних ситуаціях і обставинах. Інтереси, смаки, бажання, наміри – можуть змінюватись під впливом різних обставин. На зміну мотивації впливають такі фактори, як стан здоров’я, складність завдання, тиск з боку керівника чи оточуючих, вимоги і т.д. Отже, певний мотив (або ж сукупність мотивів) не визначають мотивацію учня. Необхідно враховувати також внесок факторів конкретної ситуації та, по можливості, послабляти негативні і підсилювати позитивні фактори. 

Важливо пам’ятати, що на відміну від мотиву, який є внутрішньою рушійною силою, нас спонукає до дії ще й стимул, який є зовнішнім спонуканням активності. Поняття «стимул» хоч і позначає аналогічно до мотиву рушійну силу людини до діяльності, значно відрізняється від того за своїм смислом. Дія стимулу спрямована на актуалізацію наявних мотивів і переключення їх до забезпечення потрібної діяльності. Дія під впливом стимулу відрізняється від дії, здійсненої під впливом мотиву. Коли ми маємо власну мотивацію до діяльності, ми діємо із задоволенням, мало відволікаємося і можемо працювати тривалий час з однаковою продуктивністю. Дія під впливом стимулу – вимушена, неприродна, і хоч продуктивність роботи під час дії стимулу може бути дуже високою, при найменшому послабленні його дії ми починаємо відволікатись, уникати роботи продуктивність різко знижається.

Здавалося, від застосування стимулів варто відмовитись. Але досить часто наша мотивація до діяльності – недостатня. Лінощі і звичка до байдикування призводять до загального зниження життєвого тонусу і байдужості навіть до цікавих занять. У таких випадках стимулювання необхідне. Тим більш відзначається, що початкове стимулювання у молодших школярів спричиняє і формування необхідних мотивів, появу мотивації. 

Забезпечення вчителем кожного етапу мотиваційного циклу в навчанні може здійснюватися за допомогою спеціальних прийомів і методів:

• комунікативні атака (прийоми: ефектна цитата; незвичайна дія; розповідь казки, анекдоту, притчі; цікаве запитання;  приклад, опис ситуації з власного життя вчителя)
• доведення і переконання (прийоми: «бумерангу», виявлення суперечностей тощо)
• сугестія (навіювання)  (прийоми: періодичне повторення однієї і тієї ж думки; висування вимог до бажаної емоційної реакції слухачів (думаю, що ви погодитеся зі мною, що…, тощо);
• метод долання перешкод (прийоми: стимулювання часом, удавана недовіра тощо)
• метод делегування (прийоми: договір з учнями; звертання за порадою до учнів; формування почуття «ми»; сумісне планування навчання (відбір змісту; форм та методів навчання, контролю); взаємоперевірка;  «метод змінних пар»)

І стимулювання, і мотивація навчання забезпечують активність особистості, її дії, поведінку і діяльність як вищий прояв активності. Забезпечення пізнавальної активності учня є однією із найважливіших складових активізації навчальної діяльності. Урізноманітнення форм роботи значно підвищує мотивацію навчальної діяльності учнів, вдосконалює навчально-виховний процес, створює атмосферу творчої діяльності. 

Позитивна мотивація впливає на підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках, на зацікавленість учнів матеріалом уроку, стимулює їх до навчання. Таким чином, учні готуються до повноцінного життя в новому інформаційному суспільстві, озброївшись науковим «багажем», успішно синтезуючи у собі високу культуру навчання, досконалий інтелект, творчий потенціал.